Масаж комірцевої зони

Масаж – це один із найефективніших методів впливу на організм пацієнта. Техніки масажу дозволяють фахівцю впливати на органи та тканини за допомогою механічних та рефлекторних прийомів.

Існує чимало масажних технік, кожна з яких має власні цілі та методи. Масаж шийно-комірової зони - процедура, що дозволяє зняти напругу з шийних і плечових м'язів і усунути болючі відчуття на цій ділянці. Така дія є прекрасною профілактикою остеохондрозу та невралгії, а також застосовується при лікуванні цих захворювань. Крім того, масаж бореться із застійними явищами у шийному відділі хребта, дозволяє впоратися з головними болями, покращує кровопостачання мозку.

Існують такі різновиди масажу шийно-комірової зони:

• профілактичний - направлен на попередження розвитку негативних процесів у шийно-комірцевій зоні, запобігання травмам і розтягуванням під час підвищеної фізичної активності (наприклад, спортивних тренувань);
• лікувальний - проводиться під час комплексного лікування захворювань. Усуває негативні симптоми, полегшує стан пацієнта, запускає відновлення;
• косметичний - направлен на підвищення тонусу м'язів, усунення в'ялості шкіри та покращення її загального стану;
• розслаблюючий - проводиться під час стресів, підвищеної тривожності, нормалізує емоційний стан.

За технікою виконання масаж шийно-комірної зони може бути:

• класичним - здійснюється із застосуванням традиційних технік та прийомів массажу;
• точковим (рефлексивним, акупунктурним), у ході процедури впливає на біологічно активні точки, пов'язані з внутрішніми органами. Такий масаж дозволяє покращити загальний стан організму.

З лікувальною метою масаж шийно-комірної зони рідко застосовується як самостійна процедура. Зазвичай він є складовою комплексної терапії при таких захворюваннях:

• шийний остеохондроз;
• сколиоз (початкові стадії);
• шийний міозит (запалення м'язів);
• порушення постави;
• плексити (ураження нервових сплетень);
• невралгії;
• неврит (запальне захворювання периферичних нервів);
• вегето-судинна дистонія;
• гормональні збої;
• гіпертонічна хвороба.

Процедура протипоказана:

• при інфекційних захворюваннях;
• при будь-яких гострих запальних та гнійних процесах;
• при нестабільності шийного відділу хребта;
• при онкологічних захворюваннях;
• при грибкових ураженнях шкіри;
• при серйозних серцево-судинних захворювань;
• у разі наявності ранок на шкірі в зонах, що проробляються;
• при «свіжих» травмах шиї та хребта;
• при підвищеній температурі;
• під час менструації.

Також у результаті процедури покращується робота внутрішніх органів та загальне самопочуття пацієнта, підвищується працездатність.