Гомоцистеїн

Показання до призначення аналізу:

• визначення ризику серцево-судинних захворювань;
• діагностика гомоцистінурії;
• цукровий діабет;
• старече недоумство та хвороба Альцгеймера.

Амінокислота, проміжний продукт, що утворюється у процесі метаболізму амінокислоти метіоніну. Загальний гомоцистеїн плазми є сумою вільного і пов'язаного гомоцистеїну.

При виявленні підвищеного вмісту гомоцистеїну рекомендується досліджувати паралельно концентрацію креатиніну, ТТГ, фолієвої кислоти, вітаміну В12 для встановлення можливої причини ГГЦ та проведення адекватного лікування.

Гомоцистеїн може ушкоджувати стінки судин, роблячи їхню поверхню пухкою. На пошкоджену поверхню осаджуються холестерин та кальцій, утворюючи атеросклеротичну бляшку. Підвищений рівень гомоцистеїну посилює тромбоутворення. Підвищення рівня гомоцистеїну крові на 5 мкмоль/л призводить до збільшення ризику атеросклеротичного ураження судин на 80% у жінок та на 60% у чоловіків.

У людей з підвищеним рівнем гомоцистеїну підвищується ризик виникнення хвороби Альцгеймера та старечого недоумства.

При поєднанні ГГЦ та цукрового діабету частіше виникають судинні ускладнення: захворювання периферичних судин, нефропатія, ретинопатія та ін.

Під час вагітності підвищені рівні гомоцистеїну можуть бути причиною таких ускладнень, як спонтанні аборти, прееклампсія та еклампсія, венозна тробемболія.

Найчастішою причиною ГГЦ є дефіцит фолієвої кислоти. Нестача вітаміну В12, навіть за адекватного надходження фолієвої кислоти, також може призвести до накопичення гомоцистеїну. Слід зазначити, що дефіцит як фолієвої кислоти, так і вітаміну B12 може незалежно від гомоцистеїну збільшувати ризик серцево-судинних захворювань.

Значне підвищення вмісту загального гомоцистеїну спостерігається у пацієнтів із гомоцистинурією. Це рідкісне генетичне захворювання, пов'язане із порушенням ферментативних процесів метаболізму гомоцистеїну. Пацієнти з гомоцистинурією характеризуються затримкою розумового розвитку, раннім атеросклерозом, а також артеріальною та венозною тромбоемболією.

Визначення гомоцистеїну в плазмі в даний час застосовують для оцінки ризику серцево-судинних захворювань, поряд з визначенням рівня холестерину, ліпопротеїдів високої та низької щільності, фібриногену, С-реактивного білка чутливим методом.

Дослідження, проведені останніми роками, показують, що гомоцистеїн є незалежним чинником ризику серцево-судинних захворювань. За даними клінічних досліджень, збільшення концентрації гомоцистеїну в плазмі на 5 мкмоль/л збільшує ризик серцево-судинних захворювань та загальної смертності у 1,3 – 1,7 раза. Зниження підвищеного рівня гомоцистеїну в плазмі може запобігати виникненню серцево-судинних ускладнень.