anti-EBV EA IgG

Показання до призначення аналізу:

• лабораторне підтвердження діагнозу за клінічних підозр на гострий інфекційний мононуклеоз;
• оцінка стадії поточної інфекції;
• діагностика лімфопроліферативних та онкологічних захворювань, що пов'язуються з вірусом Епштейна-Барр.

Вірус Епштейна-Барр, який також називається людським герпесом вірусом 4 типу, є одним з найбільш поширених вірусів людини. «Мішенями» для вірусу в основному є епітеліальні клітини носоглотки та В-лімфоцити. Вірусна частка складається з нуклеотиду, капсиду та оболонки.

Визначення антитіл IgM до капсидного антигену (VCA)

Антитіла IgM класу характерні для гострої інфекції. Вони з'являються у ранній фазі і зникають протягом 4-6 тижнів від початку гострої первинної інфекції. Цей тип антитіл виявляється також при реактивації інфекції. Наявність VCA IgM на фоні відсутності NA IgG підтверджує первинну інфекцію.

Визначення антитіл IgG до капсидного антигену (VCA)

Антитіла класу IgG з'являються незабаром після VCA IgM і у гострій стадії інфекції виявляються практично у всіх хворих. Після одужання VCA IgG зберігаються довічно. При реактивації інфекції кількість антитіл збільшується.

Визначення антитіл IgM до раннього антигену (EA)

Ранні антигени (EA) з'являються у ранню фазу життєвого циклу вірусу. Підвищення рівня антитіл спостерігають при гострій первинній інфекції та при реактивації інфекції вірусом Епштейна-Барр. У більшості випадків наявність антитіл до ранніх антигенів вірусу Епштейна-Барр в аналізі характерна для гострої інфекції.

Визначення антитіл IgG до раннього антигену (EA)

Антитіла класу IgG до ранніх антигенів при гострому інфекційному мононуклеозі з'являються на 1-ому - 2-му тижні інфекції і зникають в середньому через 3 - 4 (до 6) місяці. У більшості випадків наявність антитіл до ранніх антигенів вірусу Епштейна-Барр в аналізі характерна для гострої та нещодавньої перенесеної інфекції.

Визначення антитіл IgG до ядерного антигену (NA)

Антитіла класу IgG до ядерного антигену з'являються через 4-6 місяців після початку інфекції, у тому числі й протікають у стертих формах, а потім у невеликих титрах виявляються довічно. Їх можна виявити у понад 50% підлітків та понад 90% дорослих людей. NA IgG виявляються на пізніх термінах після гострої інфекції, на фоні латентної інфекції, а також при реактивації та хронічній інфекції. Застосовуються як маркер паст-інфекції.