Виявлення Цитомегаловірусу (Cytomegalovirus), букальний зішкріб

Показання до призначення аналізу:

• підготовка до вагітності;
• ознаки внутрішньоутробної інфекції, фето-плацентарна недостатність;
• стан імуносупресії при ВІЛ-інфекції, неопластичних захворюваннях, прийомі цитостатичних препаратів тощо;
• клінічна картина інфекційного мононуклеозу без інфекції, викликаної вірусом Епштейна-Барра;
• гепато-спленомегалія неясної природи;
• гарячка неясної етіології;
• підвищення рівня печінкових трансаміназ, гамма-ГТ, ЛФ без маркерів вірусних гепатитів;
• атиповий перебіг пневмонії у дітей;
• невиношування вагітності.

Якісне визначення ДНК цитомегаловірусу методом полімеразної ланцюгової реакції.

Цитомегаловірус – широко поширений вірус сімейства герпесвірусів. Після закінчення гострого періоду інфекція цитомегаловірус зазвичай переходить в латентну форму, з якої може реактивуватися. Цитомегаловірус відносять до так званих опортуністичних інфекцій: виражені клінічні прояви CMV-інфекції відзначаються найчастіше у пацієнтів з вродженими або набутими імунодефіцитами (у тому числі внаслідок ВІЛ-інфекції, застосування імунодепресантів при трансплантації органів та ін.), а також на фоні фізіологічних станів (діти перших 3 – 5 років життя, вагітні).

Первинна інфекція або (меншою мірою) реактивації інфекції в період вагітності пов'язані з ризиком внутрішньоутробної інфекції, небезпечної для розвитку плода. Прояви інфекції залежать від особливостей імунітету матері, вірулентності та локалізації вірусу. З метою виявлення можливої інфікованості організму цитомегаловірусом, оцінки ризику виникнення гострої інфекції, розпізнавання первинної інфекції доцільно використання тестів: аnti-CMV-IgG та аnti-CMV-IgM у сироватці крові, виявлення вірусної ДНК методом ПЛР.