Гаряча лiнiя
093 111 03 03Графік роботи
Пн-Пт: 8.00-19.00
Сб: 8.00-17.00
Нд: 8.00-15.00
Код: 20297
Термін виконання: 2-4 робочі дні
Показання до призначення аналізу:
Кількісне визначення та диференціація методом ПЛР.
Синдромом хронічної втоми (СХУ) – психосоматичне порушення діяльності систем та органів організму на функціональному рівні, тобто рівні оборотному.
Рекомендується пройти це обстеження, якщо у пацієнта тижнями не проходить втома, а на фоні фізичної слабкості знижується гострота сприйняття та швидкість мислення, притуплюється емоційний фон, у чоловіків також відзначається зниження статевої функції. Особливо схильні до цього синдрому особи з високим ступенем відповідальності та напруженим ритмом роботи.
Симптоми: головний біль, невелике підвищення температури, погіршення пам'яті, зниження концентрації уваги, депресія, дратівливість чи апатія, запаморочення, першіння у горлі, збільшення та болючість лімфатичних вузлів, болі у м'язах чи суглобах, проблеми зі сном, поступова зміна маси тіла. Іноді до симптомів можуть бути віднесені фарингіти, біль у горлі, біль у грудях, запаморочення, сплутаність мислення та стан тривоги. Провідним симптомом синдрому є дуже швидке нервове виснаження.
Симптоми СХУ неспецифічні та можуть бути пов'язані з хворобами різних внутрішніх органів, запальними процесами. Дослідження щодо визначення причин хронічної втоми тривають до теперішнього часу. Багато вчених дотримуються думки, що синдром викликають інфекції чи віруси:
Рішення про необхідність використовувати для дослідження той чи інший біоматеріал приймає лікар на підставі скарг пацієнта, анамнезу, даних об'єктивного та додаткового обстеження. Оскільки ПЛР є прямим методом виявлення збудників (ДНК та/або РНК мікроорганізмів), то важливою умовою є потрапляння в досліджувану пробу максимальної кількості інфекційних агентів, що шукаються. Взяття зразків слід здійснювати з місця передбачуваної локалізації інфекції. Для отримання об'єктивного результату необхідно, щоб досліджуваний клінічний матеріал містив максимальну кількість епітеліальних клітин та мінімальну кількість слизу та домішок крові. Наявність у пробі інгібіторів ПЛР (крові, слизу, гною, антисептиків, мильних розчинів та ін) може призвести до неможливості отримання достовірного результату.
Ліквор:
Спеціальна підготовка до дослідження не потрібна.
Референсні значення: у нормі – «не виявлено».