Гаряча лiнiя
093 111 03 03Графік роботи
Пн-Пт: 8.00-19.00
Сб: 8.00-17.00
Нд: 8.00-15.00
Дослідження виділень носа та носоглотки на мікрофлору і визначення чутливості до антибіотиків (носа)
Код: 3091
Термін виконання: 3-6 робочих днів
Призначення на дослідження біоматеріалу носа та носоглотки дозволяє визначити які саме мікроби і бактерії заселяють слизову. Даний аналіз, служить для встановлення причин серйозних захворювань ЛОР-органів. Мазок робиться при захворюваннях, обумовлених бактеріальною інфекцією (синусит, риніт, тонзиліт, епіглотит і фарингіт). Бактерії, що розвиваються в горлі і носі, здатні викликати серйозні захворювання в інших органах. Так, мазок з носа і горла - це обов'язковий аналіз, що призначається людям, у яких часто розвиваються фурункули. Їх викликають штами золотистого стафілокока, здатного заселяти слизову горла і носа і поширюватися з цих областей на шкіру.
Ще одне важливе завдання мазка з горла і носа - визначити чутливість збудників інфекційних захворювань до антибіотиків. На жаль, все більше бактерій набувають високої резистентності (опірності) до антибіотиків, що робить стандартні схеми лікування неефективними.
Посів дає можливість зрозуміти:
- наскільки в даному конкретному випадку ефективні старі препарати;
- визначити ефективність нових ліків;
- загалом контролювати ситуацію з поширенням проблеми антибактеріальної резистентності.
Збудники, що виділяються: ентеробактерії, корінебактерії, стрептококи, ентерококи, стафілококи, неферментуючі грамотрицькі мікроорганізми, гемофіли і дріжджеподібні гриби.
Особлива підготовка до Бак посіву виділень носа не потрібна. За два дні перед процедурою заборонено користуватися протимікробними спреями, мазями для носа, засобами для промивання.
У нормі мікрофлора людини складає собою сукупність мікроорганізмів, що населяють шкіру і слизові оболонки людини. Найбільша їх кількість (близько 40%) мешкає в шлунково-кишковому тракті, інша частина - на шкірних покривах, зєві, ковтку, в сечостатевій системі та ін. У нормі мікрофлора підрозділюється на постійну (становить до 90% присутніх в організмі мікробів), факультативну (менше 10%) і випадкову (не більше 0,5%).
За здатністю викликати інфекційні захворювання мікроорганізми класифікують на непатогенні (не викликають захворювання), умовно-патогенні (в нормі можуть виділятися в невеликих кількостях і за певних умов активно розмножуються, призводячи до запалення) і патогенні (є збудниками інфекційних захворювань і в складі нормальної мікрофлори не виявляються).
Бактеріологічне дослідження (посів на флору + чутливість до антибіотиків) дозволяє визначити якісний і кількісний склад мікрофлори досліджуваного клінічного матеріалу, в тому числі виявити патогенні мікроорганізми. При виявленні умовно-патогенних мікроорганізмів у високому титрі або патогенних мікроорганізмів визначається їх чутливість до антимікробних препаратів (антибіотиків і бактеріофагів).