ДНК вірусу гепатиту В (HBV), якісне виявлення кров

Показання до призначення аналізу:

• профілактичні скринінгові дослідження (ДНК вірусу гепатиту В – найраніший маркер при гострій інфекції);
• дослідження при HBsAg-негативній інфекції;
• обстеження контактних осіб;
• діагностика гепатитів змішаної етіології – виявлення провідного вірусу;
• виявлення стадії активної реплікації вірусу при хронічному стані;
• контроль терапії, яка проводиться;
• цироз печінки;
• слабкість, нездужання, швидка стомлюваність, зниження апетиту, нудота, тяжкість у правому підребер'ї, збільшення печінки, а також болі у м'язах, суглобах;
• жовтяниця, свербіж шкіри, збільшення селезінки, судинні «павуки», в деяких випадках почервоніння долонь і стоп.

Якісне визначення ДНК вірусу гепатиту В методом ПЛР.

Гепатит В (ВГВ, HВV) гостре системне вірусне захворювання. Характеризується ураженням печінки та різними позапечінковими проявами, протікає гостро чи хронічно, у жовтяничній (35%) чи безжовтяничній (65%) формах. Вірус гепатиту В є ретровірусом сімейства гепаднавірусів - Hepadnaviridae), містить ДНК, надзвичайно стійкий у зовнішньому середовищі (до УФ-променів, температури, детергентів). Гепатит В передається з кров'ю та біологічними рідинами парентеральним, трансплацентарним, статевим та побутовим шляхами. Групу підвищеного ризику становлять особи, які практикують внутрішньовенну наркоманію, безладні статеві зв'язки, а також медичні працівники, пацієнти, які потребують гемодіалізу або переливання крові, ув'язнені, члени сімей HBs - позитивних осіб, новонароджені від HBs позитивних матерів. Проникаючи в організм, вірус гепатиту потрапляє в макрофаги крові та розноситься по організму. Реплікація вірусу відбувається у лімфатичних вузлах, кістковому мозку, фолікулах селезінки, макрофагах, гепатоцитах. Ушкодження печінки обумовлено, переважно, з допомогою імунного лізису; також вірус має пряму цитопатичну дію. Подібність антигенів вірусу до антигенів системи гістосумісності людини обумовлює виникнення аутоімунних («системних») реакцій.