ВІЛ 1/2 (антитіла і антиген)

Антитіла до ВІЛ можуть з'явитись, починаючи з другого тижня після інфікування. Їх вміст збільшується протягом 2-4 тижнів та зберігається протягом багатьох років. У 90-95% інфікованих вони з'являються в перші три місяці після зараження, у 5-9% - у період від трьох до шести місяців, у 0,5-1% - у пізніші терміни. Після інфікування ВІЛ, ще до появи антитіл (сероконверсії), у зразках сироватки або плазми можуть бути виявлені антигени ВІЛ. Структурний ядерний білок ВІЛ р24, який з'являється у крові через два тижні після інфікування, зникає лише через два місяці. Тест-система 4-го покоління, з використанням якої виконується даний тест, дозволяє, крім виявлення антитіл до ВІЛ 1 і 2, виявляти антиген р24 ВІЛ. Таким чином, дослідження може бути інформативним до сероконверсії. Подібний підхід у лабораторній діагностиці ВІЛ дозволяє проводити раннє визначення інфекції. До особливих характеристик тесту виявлення ВІЛ-інфекції варто віднести високу специфічність дослідження: > 99,5%; 100% чутливість аналізу до антитіл, характерних для періоду сероконверсії, та чутливість тесту до антигену р24 близько 18 пг/мл.

У більшості людей з антитілами до ВІЛ клінічні ознаки захворювання (СНІД) можуть не виявлятися від двох до десяти років і більше. Слід зазначити, що навіть найкращі діагностичні ІФА-системи не мають 100% специфічності, тобто існує певна ймовірність отримання неспецифічних, хибнопозитивних результатів, пов'язаних з особливостями сироватки крові пацієнта. Тому позитивний результат скринінгового ІФА обстеження може не підтвердитися в тесті, після чого пацієнту видадуть негативний результат. При отриманні невизначених результатів у дослідженні тестування повторюють в динаміці. Рекомендується проводити повторні дослідження через 2-3 тижні.

Лабораторна діагностика ВІЛ-інфекції у дітей, народжених від ВІЛ-інфікованих матерів має свої особливості. У крові до 18 місяців із народження можуть циркулювати материнські антитіла до ВІЛ (класу IgG). Відсутність антитіл до ВІЛ у новонароджених не означає, що вірус не проник через плацентарний бар'єр. Діти ВІЛ-інфікованих матерів підлягають лабораторно-діагностичному обстеженню протягом 36 місяців після народження.

З якою метою проводять дослідження на Антитіла до ВІЛ 1 та 2 та антиген ВІЛ 1 та 2?

Дослідження використовується виявлення ВІЛ, зокрема і на доклінічної стадії захворювання. Комбіноване визначення специфічних антитіл до ВІЛ типів 1 і 2 та антигену р24 ВІЛ у крові застосовується як аналіз на наявність інфікування вірусом імунодефіциту людини. Своєчасна діагностика інфекційного процесу може запобігти поширенню вірусу в популяції та дозволить розпочати специфічну терапію у максимально короткі терміни.

Що може вплинути на результат дослідження на Антитіла до ВІЛ 1 та 2 та антиген ВІЛ 1 та 2?

У поодиноких випадках можливий хибнопозитивний результат, якщо в крові обстежуваного є антитіла до вірусу Епштейна-Барр, ревматоїдного фактора, головного комплексу гістосумісності HLA або антитіла після введення вакцини проти ВІЛ.