Виявлення Мікоплазми геніталіум (Mycoplasma genitalium) кількісне визначення, урогенітальний зішкріб

Показання до призначення аналізу:

• встановлення етіології хронічного інфекційного процесу урогенітального тракту;
• стерта картина запалення сечостатевої системи;
• вагітність;
• позаматкова вагітність;
• безпліддя;
• послаблення імунітету;
• контроль ефективності антибіотикотерапії (не раніше ніж через місяць після прийому антибактеріальних препаратів);
• профілактичні скринінгові дослідження (для виключення ймовірності безсимптомного та латентного перебігу інфекції).

Якісне визначення ДНК мікоплазми (Mycoplasma genitalium) методом ПЛР.

Мікоплазми – група внутрішньоклітинних мікроорганізмів - грамнегативних бактерій розміром 115 - 200 нм, які не мають щільної клітинної стінки, покриті тришаровою цитоплазматичною мембраною.

Мікоплазми характеризуються поліморфізмом та своєрідним життєвим циклом. Джерелом інфекції є людина, хвора на мікоплазмоз, або здоровий носій мікоплазм. Мікоплазмові інфекції урогенітального тракту займають одне з провідних місць серед ІПСШ. Вони часто поєднуються з гонококами, трихомонадами та умовно-патогенними мікроорганізмами, передаються при статевих контактах, можуть бути причиною негонококкового уретриту та простатиту, запальних захворювань малого тазу, патології вагітності та плоду, безпліддя у жінок та чоловіків, а також перинатальної інфекції новонароджених.

Мікоплазма геніталіум зустрічається рідше, проходить непомітніше і більшою мірою вражає чоловіків, викликаючи до 30% уретритів у чоловіків.

Однак мікоплазма геніталіум часто викликає підступні ускладнення, аж до безпліддя та аутоімунних уражень, коли організм атакує клітини власних органів.