Прокальцитонін

Дослідження концентрації прокальцитонину в сироватці призначають для диференціальної діагностики бактеріальних інфекцій, оцінки тяжкості бактеріальної інфекції, уточнення показань до початку або припинення терапії антибіотиками.

Рівень прокальцитонину у сироватці крові є високочутливим та високоспецифічним маркером розвитку бактеріальної інфекції. Концентрація прокальцитонина при тяжкому системному запаленні бактеріальної етіології різко підвищується з допомогою його секреції різними клітинами організму. Встановлено, що джерелом екстратиреоїдного синтезу прокальцитоніну можуть бути нейтрофіли, моноцити, лімфоцити. Індукторами для утворення прокальцитоніну клітинами різних тканин при бактеріальній інфекції є ліпополісахариди бактеріальної стінки, токсини, що виділяються бактеріями, а також різні медіатори запалення, у тому числі інтерлейкін-6, ФНП-альфа та ін.

Підвищення концентрації циркулюючого прокальцитоніну може спостерігатися через 2-4 години після індукції бактеріальними стимулами, зі швидким зростанням при тяжкому сепсисі та септичному шоці. Плато досягається через 6-12 годин, рівень залишається високим до 48 годин, знижуючись до базального значення через кілька днів при контрольованій інфекції (період напіввиведення прокальцитоніну становить близько 24-30 годин). Дослідження рівня прокальцитоніну спочатку використовували в оцінці ризику розвитку тяжкого сепсису та септичного шоку у пацієнтів, які надходять у відділення реанімації та інтенсивної терапії. Визначення концентрації прокальцитонина найінформативніше при використанні в динаміці. Досить короткий період напіввиведення прокальцитоніну дозволяє швидко відстежити і зниження рівня при поліпшенні стану пацієнта, що вказує на позитивний прогноз (сприятливою ознакою вважають зниження рівня більш ніж на 80% від пікового значення за чотири дні).

В даний час сфера застосування тесту розширюється. Накопичено доказові дані клінічних досліджень, що свідчать про доцільність використання цього маркера щодо призначення, продовження або заміни емпіричної терапії антибіотиками при гострих респіраторних захворюваннях та сепсисі. Завдяки включенню вимірювань прокальцитонину до протоколів лікування пацієнтів з респіраторними інфекціями можна досягти суттєвого зниження частоти проведення емпіричної антибактеріальної терапії у ситуаціях низького ризику (бронхіту, загострення ХОЗЛ). У тяжких клінічних ситуаціях (при пневмонії, сепсисі) моніторинг концентрації прокальцитоніну дозволяє скоротити терміни проведення антибіотикотерапії. Це може знизити частоту небажаних побічних ефектів із покращенням результатів лікування. Подібний підхід є важливим також з точки зору стратегії стримування зростання резистентності бактерій до антибіотиків.

Прокальцитонін допомагає диференціювати вірусну та бактеріальну інфекцію, дає додаткову інформацію про відповідь організму на інфекцію, допомагає оцінити ефективність лікування та прогноз для даного пацієнта.

Тест використовують у діагностиці важкої бактеріальної інфекції та прихованої бактеріємії у дітей з лихоманкою без вогнища інфекції. Визначення рівня прокальцитоніну застосовують в обстеженні дітей з інфекцій сечових шляхів для оцінки ймовірного залучення нирок та наявності гострого пієлонефриту (порівняно з неускладненою інфекцією нижніх відділів).

Значне підвищення прокальцитоніну можливе при впливі серйозних запальних стимулів неінфекційного характеру, у тому числі великих опіків, тяжких травм, хірургічних втручань, гострої поліорганної недостатності. Це може бути пов'язано як з неінфекційними стимулами, так і транслокацією в даних ситуаціях бактерій або токсинів. У разі неінфекційних причин підвищення рівня прокальцитоніну очікується зниження після 24-48 годин. Аутоімунні захворювання, хронічні запальні процеси, вірусні інфекції та помірні локальні бактеріальні інфекції рідко ведуть до підвищення прокальцитоніну більше 0,5 нг/мл.