Ендоскопічне обстеження вуха

Ендоскопічне обстеження вуха — це сучасний діагностичний метод, що дає змогу детально оцінити стан зовнішнього слухового проходу, барабанної перетинки та структур середнього вуха. Дослідження проводиться лікарем-оториноларингологом за допомогою отоскопа або тонкого вушного ендоскопа, оснащеного оптичною системою та джерелом світла.

Коли призначають дослідження

Процедуру рекомендують при таких симптомах і станах:

• зниження слуху, часткова або повна його втрата;
• біль, подразнення або свербіж у вусі;
• відчуття закладеності або «відчуття переливання рідини» у вусі;
• шум, дзвін або пульсація у вухах;
• виділення зі слухового проходу, зокрема гнійні;
• гострий і хронічний отит;
• підозра на перфорацію барабанної перетинки;
• наявність сірчаних пробок;
• потрапляння сторонніх тіл у слуховий прохід;
• механічні травми, опіки або хімічні ушкодження слухового проходу;
• підозра на поліпи, кісти та інші утворення.

Також обстеження проводять після операцій на середньому вусі, при травмах скроневої ділянки та для контролю ефективності призначеного лікування.

Як проходить процедура

Дослідження виконується амбулаторно і триває в середньому 10–15 хвилин. Пацієнт розташовується в кріслі, після чого лікар обережно вводить тонкий ендоскоп у зовнішній слуховий прохід. Діаметр сучасних інструментів становить лише 2–4 мм, тому процедура зазвичай проходить безболісно і не потребує анестезії. За наявності гіперчутливості шкіри слухового проходу та за бажанням пацієнта можливе місцеве знеболення.

Зображення виводиться на екран у режимі реального часу, що дозволяє спеціалісту детально оцінити стан тканин і за потреби зберегти знімки для подальшого аналізу.

Діагностичні можливості

Ендоскопія вуха дозволяє:

• виявити наявність запальних змін шкіри, а при перфоративному отиті — слизової оболонки середнього вуха;
• оцінити посттравматичні ушкодження зовнішнього слухового проходу, цілісність барабанної перетинки внаслідок травми вуха, зокрема травми воєнного часу;
• виявити скупчення рідини в барабанній порожнині, а також кровотечі після акубаротравми (мінно-вибухові травми);
• виявити поліпи, грануляції, холестеатому та інші новоутворення;
• визначити вроджені аномалії будови зовнішнього слухового проходу;
• оцінити ступінь рубцевих змін після перенесених захворювань середнього вуха;
• встановити характер виділень та їх джерело.

Метод також допомагає оцінити рухливість слухових кісточок, визначити джерело запального процесу та уточнити ступінь ураження тканин.

Переваги методу

Головна перевага ендоскопії — можливість прямої візуалізації важкодоступних відділів без хірургічного втручання.

• Висока інформативність і чіткість зображення.
• Виявлення змін на ранніх стадіях.
• Відсутність променевого навантаження.
• Безпечність і можливість багаторазового проведення.
• Збереження фото- та відеоматеріалів для динамічного спостереження і консультацій.

Протипоказання як такі відсутні. Обмеження можливі лише при тяжких травматичних ушкодженнях або виражених вроджених аномаліях вуха.

Після обстеження

Спеціальних обмежень зазвичай не потрібно. Протягом кількох годин рекомендується уникати потрапляння води у вухо та не використовувати ватні палички.

У разі виявлення патології лікар підбере відповідне лікування — медикаментозне або хірургічне. За потреби пацієнту може бути рекомендована консультація оториноларинголога або отіатра для уточнення діагнозу та визначення подальшої тактики ведення. У низці випадків також призначається повторне обстеження для контролю динаміки та оцінки ефективності проведеної терапії.