ГГТ (Гамма-глутаматтрансфераза)

Код: 8

Термін виконання: 1 робочий день

Опис

Пiдготовка

Інтерпретація результатів

Де пройти

Показання до призначення аналізу:

діагностика та диференціальна діагностика уражень печінки, що супроводжуються холестазом (наприклад, механічної жовтяниці та вірусного гепатиту, вродженого гепатиту та атрезії жовчних шляхів);
спостереження за динамікою перебігу хронічного гепатиту, інфаркту міокарда;
діагностика безжовтяничних форм гепатиту;
моніторинг перебігу раку підшлункової залози, простати, гепатоми;
скринінг алкоголізму;
контроль лікування осіб із хронічним алкоголізмом;
оцінка гепатотоксичності лікарських засобів.

Мікросомальний фермент, який зустрічається у багатьох паренхіматозних органах, бере участь в обміні амінокислот.

Каталізує перенесення гамма-глутамілового залишку з гамма-глутамілового пептиду на амінокислоту або інший пептид, або на іншу субстратну молекулу. Основними органами локалізації ферменту є нирки (у 7000 разів вище, ніж у сироватці крові), печінка (у нормі – у 200-500 разів більше, ніж у сироватці) та підшлункова залоза. Незначна активність Гамма-ГТ реєструється також у кишечнику, мозку, серці, селезінці, простаті та скелетних м'язах. У клітині фермент локалізований у мембрані, лізосомах та цитоплазмі, причому мембранна локалізація Гамма-ГТ характерна для клітин з високою секреторною, екскреторною або (ре)абсорбційною здатністю. Активність Гамма-ГТ сироватки зазвичай пов'язана з екскрецією ферменту, що синтезується в печінці, і в нормі незначна. Однак при захворюваннях печінки та жовчовивідних шляхів незмінно визначається підвищена активність ферменту у сироватці.

У новонароджених та дітей до 6 місяців рівні цього ферменту перевищують значення цього показника у дорослих у 2-4 рази. Це з тим, що фермент бере активну участь у т.зв. "глутатіоновому циклі", а, отже - у процесах мікросомального окиснення та метаболізмі амінокислот. Статеві відмінності також впливають на рівень ферменту, починаючи з підліткового віку. У підлітків від 13 до 17 років, так само як і у дорослих, "жіноча норма" активності Гамма-ГТ на 20-25% нижча за "чоловічі" показники.

Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з лікарем стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період) забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

Заспокоїтися
Посидіти (не менше 5 хвилин)
Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Підвищення рівня Гамма-ГТ:

внутрішньо- та позапечінковий холестаз (наприклад, механічна жовтяниця при пухлинах печінки, при холангіті, каменях у жовчному міхурі);
гострий вірусний гепатит, токсична, радіаційна поразка печінки (Гамма-ГТ дає можливість ранньої діагностики);
хронічний гепатит;
гострі та хронічні панкреатити;
прийом гепатотоксичних препаратів (барбітурати, фенітоїн, рифампіцин, цефалоспорини, естрогени, оральні контрацептиви, ацетоамінофен);
алкоголізм;
патологія нирок (загострення хронічних гломеруло- та пієлонефриту);
рак підшлункової залози, простати, гепатоми.