HbA1с (Глікозильований гемоглобін)

Показання до призначення аналізу:

• довготривалий моніторинг перебігу та контроль над лікуванням хворих на цукровий діабет для визначення ступеня компенсації захворювання.

З'єднання гемоглобіну з глюкозою, що дозволяє оцінювати рівень глікемії за 1-3 місяці, що передують дослідженню. Утворюється в результаті повільного неферментативного приєднання глюкози до гемоглобіну А, який міститься в еритроцитах.

Глікований (вживається також термін «глікозильований») гемоглобін присутній у крові та у здорових людей. Швидкість цієї реакції і кількість глікованого гемоглобіну, що утворюється, залежать від середнього рівня глюкози в крові протягом терміну життя еритроцитів. В результаті реакції утворюється декілька варіантів глікованих гемоглобінів: НbA1a, HbA1b, HbA1c. Остання форма кількісно переважає і дає тіснішу кореляцію зі ступенем вираженості цукрового діабету. Глікований гемоглобін відбиває гіперглікемію, що мала місце протягом періоду життя еритроцитів (до 120 діб). Еритроцити, що циркулюють у крові, мають різний вік. Зазвичай орієнтуються на усереднений термін – 60 діб. Рівень глікованого гемоглобіну є показником компенсації вуглеводного обміну протягом цього періоду. Нормалізація рівня глікованого гемоглобіну в крові відбувається на 4-6 тижні після досягнення нормального рівня глюкози. У хворих на цукровий діабет рівень цієї сполуки може бути підвищений у 2-3 рази. Відповідно до рекомендацій ВООЗ цей тест визнаний оптимальним та необхідним для контролю цукрового діабету. Хворим на цукровий діабет рекомендується проводити дослідження рівня глікованого гемоглобіну не менше одного разу на квартал. Значення можуть відрізнятися між лабораторіями залежно від аналітичного методу, тому контроль в динаміці краще проводити в одній лабораторії або, принаймні, тим же методом. При контролі над лікуванням діабету рекомендується підтримувати рівень глікованого гемоглобіну менше 7% і переглядати терапію при вмісті глікованого гемоглобіну більше 8% (зазначені значення можна застосовувати лише для сертифікованих методів визначення глікованого гемоглобіну з референсними межами 4-6%).

Клінічні дослідження з використанням сертифікованих методів показують, що зростання частки глікованого гемоглобіну на 1% пов'язане зі збільшенням рівня глюкози плазми в середньому приблизно на 2 ммоль/л. Глікований гемоглобін використовується як показник ризику розвитку ускладнень діабету. Доведено, що зниження значень глікованого гемоглобіну на 1/10 пов'язане з приблизно 45% зниженням ризику прогресії діабетичної ретинопатії. Результати тесту можуть бути помилково змінені за будь-яких станів, що впливають на середній термін життя еритроцитів крові. Кровотечі чи гемоліз викликають хибне зниження результату; гемотрансфузії, природно, спотворюють результат; при залізодефіцитній анемії спостерігається хибне підвищення результату визначення глікованого гемоглобіну.