Залізо (Fe)

Показання до призначення аналізу:

• діагностика та диференціальна діагностика анемій різної етіології, контроль терапії залізодефіцитної анемії;
• гострі та хронічні інфекційні захворювання, системні запальні захворювання;
• порушення харчування та всмоктування, гіпо- та авітамінози, порушення з боку шлунково-кишкового тракту;
• можливе отруєння залізовмісними препаратами.

Життєво важливий мікроелемент, що бере участь у процесі зв'язування, перенесення та передачі кисню у тканини та у процесах тканинного дихання.

Залізо входить до складу дихальних пігментів (переважно – гемоглобіну, та частково – міоглобіну), цитохромів, залізовмісних ферментів (каталази, мієлопероксидази). Це так зване, гемове залізо, яке оборотно пов'язує кисень і бере участь у транспорті кисню, ряд окислювально-відновних реакцій, відіграє важливу роль у процесах кровотворення. Залізо бере участь у метаболізмі порфірину, синтезі колагену, роботі імунної системи. В організм залізо надходить із їжею. У харчових продуктах залізо є або у вигляді складової частини гему (м'ясо, риба) або як негемове залізо (овочі, фрукти). З їжі засвоюється близько 10-15% заліза, всмоктування відбувається у 12-палої кишці. Загальний вміст заліза в організмі - 4-5 г. Близько 70% заліза входить до складу гемоглобіну, 5% - міоглобіну, 20% знаходиться в депо (печінці, селезінці, кістковому мозку) у вигляді розчинного феритину та нерозчинного гемосидерину. Всмоктування заліза регулюється клітинами кишечника: воно зростає при дефіциті заліза та неефективному еритропоезі та блокується при надлишку заліза в організмі. Транспорт заліза від кишкової стінки до попередників еритроцитів та клітин-депо (макрофагів) здійснюється плазмовим білком – трансферином. В організмі залізо не зустрічається у вигляді вільних катіонів, лише через білки.

Концентрація заліза в сироватці залежить від резорбції у шлунково-кишковому тракті, накопичень у кишечнику, селезінці та кістковому мозку, від синтезу та розпаду гемоглобіну та його втрати організмом. Рівень заліза в сироватці змінюється протягом доби (найвищий він вранці), залежить від статі та віку. У новонароджених протягом кількох годин після пологів відзначається падіння рівня заліза. Середні показники заліза у жінок нижчі, ніж у чоловіків, але й у тих та в інших із віком показник заліза падає. Концентрація заліза у жінок також пов'язана з менструальним циклом (максимальний вміст – у лютеїнову фазу, найнижчий – після менструації). Нестача сну та стреси, виражене фізичне навантаження також викликають зниження цього показника. При вагітності вміст заліза в організмі зменшується, особливо у другій половині вагітності (підвищення потреби у залозі у період пов'язані з формуванням депо заліза у плода).

Незважаючи на нестабільність рівня Fe у сироватці, дослідження цього параметра є важливим для скринінгу, диференціальної діагностики залізодефіцитних та інших анемій, а також оцінки ефективності лікування хворих на залізодефіцитні анемії. Виражений дефіцит заліза супроводжується зниженням рівня гемоглобіну та кольорового показника. Виражене зниження концентрації заліза у сироватці крові може бути відзначено при дефіциті заліза в організмі, але для діагностики латентної анемії недостатньо визначення вмісту заліза у сироватці крові. Для більш точної оцінки балансу заліза в організмі необхідно провести додаткові дослідження (феррітін, трансферрин, ЛЖСС).