Будь ласка, оберіть населений пункт.

Код:

15

Цiна

170.00₴
153.00₴
Онлайн
Забор крові: + 80₴

Приклади результатів анализів

Дивитися PDF

Залізо (Fe)

Код: 15

Термін виконання:   1 робочий день

Опис
Пiдготовка
Інтерпретація результатів
Де пройти

Показання до призначення аналізу:

  • діагностика та диференціальна діагностика анемій різної етіології, контроль терапії залізодефіцитної анемії;
  • гострі та хронічні інфекційні захворювання, системні запальні захворювання;
  • порушення харчування та всмоктування, гіпо- та авітамінози, порушення з боку шлунково-кишкового тракту;
  • можливе отруєння залізовмісними препаратами.

Життєво важливий мікроелемент, що бере участь у процесі зв'язування, перенесення та передачі кисню у тканини та у процесах тканинного дихання.

Залізо входить до складу дихальних пігментів (переважно – гемоглобіну, та частково – міоглобіну), цитохромів, залізовмісних ферментів (каталази, мієлопероксидази). Це так зване, гемове залізо, яке оборотно пов'язує кисень і бере участь у транспорті кисню, ряд окислювально-відновних реакцій, відіграє важливу роль у процесах кровотворення. Залізо бере участь у метаболізмі порфірину, синтезі колагену, роботі імунної системи. В організм залізо надходить із їжею. У харчових продуктах залізо є або у вигляді складової частини гему (м'ясо, риба) або як негемове залізо (овочі, фрукти). З їжі засвоюється близько 10-15% заліза, всмоктування відбувається у 12-палої кишці. Загальний вміст заліза в організмі - 4-5 г. Близько 70% заліза входить до складу гемоглобіну, 5% - міоглобіну, 20% знаходиться в депо (печінці, селезінці, кістковому мозку) у вигляді розчинного феритину та нерозчинного гемосидерину. Всмоктування заліза регулюється клітинами кишечника: воно зростає при дефіциті заліза та неефективному еритропоезі та блокується при надлишку заліза в організмі. Транспорт заліза від кишкової стінки до попередників еритроцитів та клітин-депо (макрофагів) здійснюється плазмовим білком – трансферином. В організмі залізо не зустрічається у вигляді вільних катіонів, лише через білки.

Концентрація заліза в сироватці залежить від резорбції у шлунково-кишковому тракті, накопичень у кишечнику, селезінці та кістковому мозку, від синтезу та розпаду гемоглобіну та його втрати організмом. Рівень заліза в сироватці змінюється протягом доби (найвищий він вранці), залежить від статі та віку. У новонароджених протягом кількох годин після пологів відзначається падіння рівня заліза. Середні показники заліза у жінок нижчі, ніж у чоловіків, але й у тих та в інших із віком показник заліза падає. Концентрація заліза у жінок також пов'язана з менструальним циклом (максимальний вміст – у лютеїнову фазу, найнижчий – після менструації). Нестача сну та стреси, виражене фізичне навантаження також викликають зниження цього показника. При вагітності вміст заліза в організмі зменшується, особливо у другій половині вагітності (підвищення потреби у залозі у період пов'язані з формуванням депо заліза у плода).

Незважаючи на нестабільність рівня Fe у сироватці, дослідження цього параметра є важливим для скринінгу, диференціальної діагностики залізодефіцитних та інших анемій, а також оцінки ефективності лікування хворих на залізодефіцитні анемії. Виражений дефіцит заліза супроводжується зниженням рівня гемоглобіну та кольорового показника. Виражене зниження концентрації заліза у сироватці крові може бути відзначено при дефіциті заліза в організмі, але для діагностики латентної анемії недостатньо визначення вмісту заліза у сироватці крові. Для більш точної оцінки балансу заліза в організмі необхідно провести додаткові дослідження (феррітін, трансферрин, ЛЖСС).

Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у  пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.

Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!

Виключити  прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з  лікарем  стероїдних і тиреоїдних гормонів).

Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.

Виключити  вживання табаку (за 1-3 години).

При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період)  забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.

БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:

  • Заспокоїтися
  • Посидіти (не менше 5 хвилин)
  • Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)

ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:

Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу  та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.

ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!

Підвищення рівня заліза (гіперферемія):

  • підвищене надходження до організму - гемохроматоз; надмірне парентеральне введення препаратів заліза; повторні гемотрансфузії; гостро отруєння препаратами заліза у дітей;
  • анемії - гемолітичні анемії, гіпо- та апластичні анемії;
  • вітамін В12 (і В6) – та фолієво-дефіцитні гіперхромні анемії;
  • таласемія;
  • нефрит;
  • захворювання печінки (гострий гепатит, хронічний гепатит) – внаслідок недостатнього використання заліза у синтезі гему;
  • гостра лейкемія;
  • свинцева інтоксикація;
  • застосування таких лікарських засобів, як хлорамфенікол (левоміцетин), естрогени, оральні контрацептиви, метотрексат, цисплатин.

Зниження рівня заліза (гіпоферемія):

  • залозодефіцитна анемія;
  • гострі та хронічні інфекційні захворювання, сепсис, колагенози;
  • пухлини (в т.ч. гострий та хронічний лейкози, мієломи);
  • підвищені втрати заліза організмом (гострі та хронічні крововтрати);
  • недостатнє надходження заліза в організм (молочно-рослинна дієта, синдром мальабсорбції, захворювання шлунка та кишечника);
  • підвищене споживання заліза організмом (вагітність, годування груддю, підлітковий період, підвищені фізичні навантаження);
  • ремісія перніціозної анемії (авітаміноз В12);
  • гіпотиреоз;
  • нефротичний синдром;
  • хронічні захворювання печінки (гепатит, цироз);
  • прийом алопуринолу, андрогенів, аспірину, холестираміну, глюкокортикоїдів.