Білкові фракції

Показання до призначення аналізу:

• гострі та хронічні запальні захворювання (інфекції, колагенози);
• онкологічні захворювання;
• порушення харчування та синдром мальабсорбції.

Кількісне співвідношення фракцій загального білка крові, що відбиває фізіологічні та патологічні зміни стану організму.

Загальний білок сироватки складається із суміші білків з різною структурою та функціями. Поділ на фракції заснований на різній рухливості білків у середовищі, що розділяє, під дією електричного поля. Зазвичай методом електрофорезу виділяють 5-6 стандартних фракцій: 1 - альбуміни та 4-5 фракцій глобулінів (альфа1-, альфа2-, бета-і гамма-глобуліни, іноді окремо виділяють фракції бета-1 та бета-2 глобулінів). Глобулінові фракції більш різноманітні.

Фракція альфа1-глобуліну включає острофазні білки: альфа1-антитрипсин (основний компонент цієї фракції) - інгібітор багатьох протеолітичних ферментів - трипсину, хімотрипсину, плазміну і.т.д., а також альфа1-кислий глікопротеїн (орозомукоїд). Він має широкий спектр функцій, в зоні запалення сприяє фібриллогенезу. До глобулінів належать транспортні білки: тироксинзв'язуючий глобулін, транкортин (функції - зв'язування та транспорт кортизолу та тироксину відповідно), альфа1-ліпопротеїн (функція - участь у транспорті ліпідів).

Фракція альфа2-глобулінів переважно включає острофазні білки - альфа2-макроглобулін, гаптоглобін, церулоплазмін, а також аполіпопротеїн В. Альфа2-макроглобулін (основний компонент фракції) бере участь у розвитку інфекційних та запальних реакцій. Гаптоглобін - це глікопротеїн, який утворює комплекс з гемоглобіном, що вивільняється з еритроцитів при внутрішньосудинному гемолізі, який потім утилізується клітинами ретикулоендотеліальної системи. Церулоплазмін – специфічно зв'язує іони міді, а також є оксидазою аскорбінової кислоти, адреналіну, діоксифенілаланіну (ДОФА), здатний інактивувати вільні радикали. Альфа-ліпопротеїди беруть участь у транспорті ліпідів.

Фракція бета-глобулінів містить трансферрин (білок-переносник заліза), гемопексин (пов'язує гем, що запобігає його виведенню нирками та втрату заліза), компоненти комплементу (що беруть участь в реакціях імунітету), бета-ліпопротеїди (беруть участь у транспорті холестерину) та імуноглобулінів.

Фракція гамма-глобулінів складається з імуноглобулінів (у порядку кількісного зменшення - IgG, IgA, IgM, IgE), що функціонально являють собою антитіла, що забезпечують гуморальний імунний захист організму від інфекцій та чужорідних речовин.

При багатьох захворюваннях трапляється порушення співвідношення фракцій білків плазми (диспротеїнемія). Диспротеїнемії спостерігаються частіше, ніж зміна загальної кількості білка і при спостереженні в динаміці можуть характеризувати стадію захворювання, його тривалість, ефективність лікувальних заходів, що проводяться.

Парапротеїнемія – поява на електрофореграмі додаткової дискретної смуги, що говорить про присутність у великій кількості однорідного (моноклонального) білка – зазвичай імуноглобулінів або окремих компонентів їх молекул, що синтезуються у В-лімфоцитах. Великі концентрації М-білка – більше 15 г/л – з великою ймовірністю говорять про мієлом. Дослідження білкових фракцій при підозрі на мієлому має особливу діагностичну цінність. Легкі ланцюги імуноглобулінів (білок Бенс-Джонса) вільно проходять через сироватковий фільтр і на електрофореграмі сироватки можуть не визначатися. Малі М-білки іноді можуть спостерігатися при хронічних гепатитах, доброякісно – у пацієнтів похилого віку. Імітувати малу парапротеїнемію можуть великі концентрації С-реактивного білка та деяких інших острофазних білків, а також вміст у сироватці фібриногену.