Гаряча лiнiя
093 111 03 03Графік роботи
Пн-Пт: 8.00-19.00
Сб: 8.00-17.00
Нд: 8.00-15.00
Т3 (трийодтиронін) вільний
Код: 41
Термін виконання: 1 робочий день
Показання до призначення аналізу:
- диференційна діагностика захворювань щитовидної залози;
- контрольне дослідження при ізольованому Т3-токсикозі.
Гормон щитовидної залози стимулює обмін і поглинання кисню тканинами (активніше Т4).
Виробляється фолікулярними клітинами щитовидної залози під контролем ТТГ (тиреотропного гормону). У периферичних тканинах утворюється при дейодуванні загального Т4. Вільний Т3 є активною частиною загального Т3, становлячи 0.2 – 0.5%.
Т3 активніший, ніж Т4, але знаходиться в крові в меншій концентрації. Збільшує теплопродукцію та споживання кисню всіма тканинами організму, за винятком тканин головного мозку, селезінки та яєчок. Стимулює синтез вітаміну А у печінці. Знижує концентрацію холестерину та тригліцеридів у крові, прискорює обмін білка. Підвищує екскрецію кальцію із сечею, активує обмін кісткової тканини, але більшою мірою – резорбцію кістки. Має позитивну хроно- та інотропну дію на серці. Стимулює ретикулярну формацію та кіркові процеси у центральній нервовій системі.
До 11-15 років концентрація вільного Т3 досягає рівня дорослих. У чоловіків та жінок старше 65 років спостерігається зниження вільного Т3 у сироватці та плазмі. При вагітності T3 знижується від І до ІІІ триместру. Через тиждень після пологів показники вільного Т3 у сироватці нормалізуються. У жінок відзначаються нижчі концентрації вільного T3, ніж у чоловіків у середньому на 5 – 10%. Для вільного T3 характерні сезонні коливання: максимальний рівень вільного Т3 посідає період із вересня до лютого, мінімальний - на літній період.
Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.
Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!
Виключити прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з лікарем стероїдних і тиреоїдних гормонів).
Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.
Виключити вживання табаку (за 1-3 години).
При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період) забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.
БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:
- Заспокоїтися
- Посидіти (не менше 5 хвилин)
- Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)
ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:
Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!
ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.
ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!
Підвищення рівня Т3 (тироксину) вільного:
- тиреотропінома;
- токсичний зоб;
- ізольований Т3 токсикоз;
- тиреоїдити;
- тиреотоксична аденома;
- Т4-резитентний гіпотиреоз;
- синдром резистентності до тиреоїдних гормонів;
- ТТГ-незалежний тиреотоксикоз;
- післяпологова дисфункція щитовидної залози;
- хоріокарцинома;
- зниження рівня тироксинзв'язуючого глобуліну;
- мієломи з високим рівнем IgG;
- нефротичний синдром;
- гемодіаліз;
- хронічні захворювання печінки.
Зниження рівня Т3 (тироксину) вільного:
- некомпенсована первинна недостатність надниркових залоз;
- тяжка нетиреоїдальна патологія, включаючи соматичні та психічні захворювання; період одужання після тяжких захворювань;
- первинний, вторинний, третинний гіпотиреоз;
- артифікаційний тиреотоксикоз внаслідок самопризначення Т4;
- дієта з низьким вмістом білка та низькокалорійна дієта;
- тяжкі фізичні навантаження у жінок;
- втрата маси тіла;
- прийом амііодарону, великих доз пропранололу, рентгенівських йодконтрастних засобів.