Естріол некон'югований (Е3)

Показання до призначення аналізу:

• вік матері старше 35 років;
• вік батька старше 45 років;
• сімейне носійство хромосомних хвороб;
• пороки розвитку у попередніх дітей;
• радіаційне опромінення одного з подружжя;
• прийом цитостатиків чи антиепілептичних препаратів;
• звичне невиношування;
• виявлення при УЗД таких маркерів, як кальцинати у плаценті, гіпотрофія плода та ін.;
• діагностика стану фето-плацентарного комплексу з 12-15 тижнів вагітності (рекомендується щотижневе дослідження);
• диференціація переношеної та пролонгованої вагітності.

Жіночий статевий гормон – головний естроген вагітності.

Стероїдний гормон. Основна кількість естріолу продукується плацентою з попередників, що виробляються печінкою плода і дуже невелика частина - при периферичній трансформації естрону в організмі жінки. Естріол менш активний, ніж естрадіол та естрон. Його ефекти дуже залежить від концентрації гормону у крові. Поза вагітністю естріол визначається в крові у низькій концентрації. Під час вагітності, починаючи з періоду формування плаценти, концентрація гормону різко зростає.

Естріол є головним естрогеном вагітності: збільшує кровообіг судинами матки, знижуючи їх опір, а також сприяє розвитку системи проток молочних залоз під час вагітності. Рівень гормону адекватно відбиває функціонування фето-плацентарного комплексу. При нормальному перебігу вагітності рівень вільного (некон'югованого) естріол прогресивно зростає, починаючи з моменту формування плаценти.У разі порушення функціонування фето-плацентарного комплексу зниження рівня гормону випереджає клінічні прояви. Чим більше знижений рівень гормону, тим вища ймовірність розвитку патологічного стану. Погрозливим вважається зниження рівня вільного естріолу більш ніж на 40%.

Визначення вільного естріолу входить до так званого "потрійного тесту" на аномалії розвитку плода, який проводиться між 15 і 20 тижнями вагітності. Крім некон'югованого естріолу до нього входять також альфа-фетопротеїн (АФП) та хоріонічний гонадотропін (ХГЛ).