ТГ (тиреоглобулін)

Показання до призначення аналізу:

• як онкомаркер для моніторингу лікування диференційованих карцином щитовидної залози;
• діагностика штучного тиреотоксикозу;
• вивчення етіології вродженого гіпотиреоїдизму у дітей;
• оцінка активності тиреоїдитів, підтвердження тиреоїдиту в минулому (до 2 років);
• популяційні дослідження, пов'язані з оцінкою йоддефіцитного статусу.

Дослідження проводити до процедури сканування або біопсії щитовидної залози. При контролі лікування – не раніше ніж через 6 тижнів після операції або 131I-терапії.

Тиреоглобулін – глікопротеїн, що входить до складу колоїду фолікулів щитовидної залози, що виконує функцію пропептиду у синтезі тиреоїдних гормонів. Невелика кількість тиреоглобуліну можна виявити у крові більшості здорових людей. Його рівень у крові визначається трьома основними чинниками:

• загальною масою диференційованої тканини щитовидної залози;
• наявністю запалення чи ушкодження щитовидної залози, які викликають вивільнення тиреоглобуліну в кров;
• кількістю стимулюючих впливів на рецептори тиреотропного гормону в щитовидній залозі (тиреотропний гормон, хоріонічний гормон або стимулюючі антитіла до рецепторів тиреотропного гормону).

Підвищення рівня тиреоглобуліну – неспецифічна ознака дисфункції щитовидної залози (здебільшого доброякісного характеру).

У лабораторній діагностиці тиреоглобулін використовують, головним чином, як пухлинний маркер для спостереження пацієнтів з діагнозом диференційованого раку щитовидної залози, у більшості яких рівень тиреоглобуліну підвищений.Виявлення підвищеної концентрації тиреоглобуліну у таких пацієнтів до операції підтверджує здатність пухлини продукувати тиреоглобулін та доцільність використання цього показника для даного хворого у післяопераційному моніторингу як пухлинний маркер. Рівень тиреоглобуліну швидко знижується після тиреоїдектомії (період напіввиведення тиреоглобуліну становить 2 – 4 дні). Зміна рівня тиреоглобуліну приблизно відповідає зміні маси пухлини, якщо рівень тиреотропного гормону стабілізований за допомогою L-T4 терапії. Деяка кількість тиреоглобуліну може виділятися в кров унаслідок хірургічного ушкодження тканини щитовидної залози (до 2 місяців після операції). Якщо концентрація тиреоглобуліну до операції не була підвищена вище референсних значень, застосування його як пухлинного маркера для моніторингу лікування пацієнта не є таким доцільним, і виявлення недетектованого рівня тиреоглобуліну після операції є менш обнадійливим.