Гаряча лiнiя
093 111 03 03Графік роботи
Пн-Пт: 8.00-19.00
Сб: 8.00-17.00
Нд: 8.00-15.00
Код: 95
Термін виконання: 1-4 робочі дні
Гліадин – це фракція глютена (білка пшениці, який входить до складу так званої клейковини). Встановлено, що ця речовина є токсичним агентом, що викликає у генетично сприйнятливих людей розвиток імуно-опосередкованого захворювання тонкого кишечника – целіакії (або чутливої глютен-ентеропатії). Подібні речовини виявляються також у житі, ячмені. Пептиди, що утворюються при розщепленні глютена, багаті на глютамін і зв'язуються в кишечнику ферментом тканинної трансглютаміназою.
Під дією цього ферменту їх антигенні властивості посилюються, що викликає розвиток запалення та специфічної імунної відповіді з появою низки антитіл, у тому числі, проти гліадину, тканинної трансглутамінази, ендомізіуму (білок сполучної тканини, навколишнього гладком'язового елементи кишкових крипт). В результаті виникає аутоімунне ураження слизової оболонки тонкої кишки, що характеризується втратою ворсинок та наявністю великої кількості міжепітеліальних лімфоцитів. Клінічно це проявляється у порушенні всмоктування поживних речовин (мальабсорбції) із явищами метеоризму, здуття живота, діареї, втрати маси тіла.
Виявлення серологічних маркерів протягом останніх 20 років стало важливим діагностичним інструментом у діагностиці целіакії. Для підтвердження діагнозу хворим із целіакією має бути проведене серологічне дослідження. Можливе визначення в крові антигліадинових (AGA), антиретикулінових (ARA), антиендомізіальних (ЕMA) антитіл, а також антитіл до тканинної трансглутамінази (anti-tTG). В даний час найбільш інформативним вважається визначення антитіл до тканинної трансглутаміназ (anti-tTG), а найбільш доступним - визначення антигліадинових антитіл (AGA). У разі визначення AGA обов'язковою є оцінка двох підкласів антитіл (IgA та IgG).
Антитіла до гліадин (АGA).
Антигліадинові антитіла (АGA) присутні у більшості хворих на целіакію. Антитіла класу IgА більш специфічні, ніж антитіла класу IgG, проте комбіноване скринінгове дослідження на специфічні IgА та IgG проти гліадину може бути більш ефективно у зв'язку з асоційованим іноді з целіакією загальним IgА-дефіцитом (для правильної інтерпретації результатів. IgA у сироватці). Серологічне тестування корисне як попереднє скринінгове обстеження при клінічних підозрах на целіакію та вирішення питання про проведення біопсії для підтвердження діагнозу.
Антитіла до тканинної трансглутамінази (anti-tTG).
Тканинна трансглутаміназ (anti-tTG) здатна селективно модифікувати глутамінові залишки гліадину. Внаслідок цієї реакції в молекулі гліадину формуються негативно заряджені епітопи. Це призводить до значної зміни його фізико-хімічних властивостей і появи здатності міцно зв'язуватися з рядом рецепторів, а також і з тканинною трансглутаміназою.
Модифікований гліадин міцно пов'язаний з трансглутаміназою викликає синтез організмом аутоантитіл до даного комплексу і є головною ланкою у розвитку патологічного процесу.Антитіла до тканинної трансглутамінази також пригнічують трансформуючий фактор росту-α, внаслідок чого пригнічується диференціація епітеліальних клітин.
Таким чином, у хворих на целіакію тканинна трансглутаміназа, мабуть, є аутоантигеном-мішенню. Гуморальна відповідь проти тканинної трансглутамінази відбувається на місцевому рівні (у слизовій оболонці), тоді як проти гліадину на всіх рівнях – місцевому та центральному.
Так само як і у випадку з АGA, при целіакії визначення anti-tTG IgA вважається більш специфічним, ніж IgG, але їхня діагностична цінність обмежена у пацієнтів з дефіцитом IgA.
Хибнопозитивні anti-tTG, так само як і АГА виявляються у хворих з аутоімунними захворюваннями, асоційованими з целіакією. Так, наприклад, при неходжкінській лімфомі та інсуліно-залежному цукровому діабеті високі титри anti-tTG зустрічаються у 10% хворих, і помірно підвищені – ще у 30% хворих на діабет, що пов'язують із пошкодженням β-клітин підшлункової залози. Вважається, що anti-tTG часто бувають помилково негативними у дітей віком до 2 років.
На жаль, інтерпретація отриманих результатів серологічного дослідження може спричинити труднощі:
Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.
Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!
Виключити прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з лікарем стероїдних і тиреоїдних гормонів).
Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.
Виключити вживання табаку (за 1-3 години).
При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період) забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.
БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:
ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:
Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!
ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.
ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!
Підвищення значень: