Гаряча лiнiя
093 111 03 03Графік роботи
Пн-Пт: 8.00-19.00
Сб: 8.00-17.00
Нд: 8.00-15.00
Дивитися PDF Протромбін
Код: 481
Термін виконання: 1 робочий день
Показання до призначення аналізу:
- скринінг наявності патології коагуляції крові, обумовленої ізольованим чи поєднаним дефіцитом факторів протромбінового комплексу;
- виявлення інгібіторів коагуляції (ВА, інших);
- моніторинг антикоагулянтної терапії (МНО);
- дисфібриногенемія;
- моніторинг функції синтезу білка у печінці;
- попередній передопераційний скринінг показників гемостазу.
Протромбін - складний білок, один з найважливіших показників коагулограми, що характеризує стан системи згортання крові. Протромбін або фактор II згортання крові - це попередник тромбіну (білка, що стимулює утворення тромбу). Протромбін синтезується в печінці за участю вітаміну К. На підставі аналізу протромбінів лікар може оцінити роботу та виявити захворювання печінки та шлунково-кишкового тракту. Для характеристики системи гемостазу (згортання крові) аналіз протромбінів крові є найбільш важливим тестом, що входить в гемостазіограму.
- Протромбіновий час – показник у секундах відображає час згортання крові пацієнта.
- Протромбін за Квіком – це найпопулярніший метод аналізу протромбіну. Аналіз показує активність протромбіну в плазмі пацієнта, виявлену за калібрувальним графіком, побудованим у процесі вимірювання протромбінового часу в розведених розчинах нормальної плазми. Виражається у відсотках.
- Індекс протромбіну – це відсоткове співвідношення нормативного протромбінового часу до протромбінового часу пацієнта.
- Протромбіновий індекс МНО – цей аналіз рекомендується до використання експертами ВООЗ та міжнародними комітетами для контролю терапії пацієнтів непрямими антикоагулянтами – препаратами, що уповільнюють згортання крові та знижують рівень протромбіну. Антикоагулянти використовуються для лікування тромбозу, тромбофлебіту, емболії легень, тому протромбіновий індекс МНО дає змогу лікарю оцінити ефективність лікування цих захворювань.
Забір здійснюється вранці, натщесерце, після 8 - 12 годинного нічного періоду голодування. Якщо у пацієнта немає можливості прийти в лабораторію вранці, кров слід здавати після 6 годин голодування, виключивши в ранковому прийомі їжі жири.
Бажано за 1 - 2 дні до обстеження виключити з раціону жирне, смажене і алкоголь. Допускається пити чисту негазовану воду. Пам'ятайте! Сік, чай, кава, тим більше з цукром - теж їжа!!!
Виключити прийом ліків (за 48 годин до дослідження за попереднім погодженням з лікарем стероїдних і тиреоїдних гормонів).
Виключити фізичне навантаження та емоційне перенапруження за 24 години до забору.
Виключити вживання табаку (за 1-3 години).
При контролі лабораторних показників в динаміці рекомендовано проводити повторні дослідження в однакових умовах, в одній лабораторії, здавати кров в однаковий час доби тощо. Час (період) забору визначає лікар. Не дотримання часу забору може вплинути на достовірність результатів.
БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПЕРЕД ЗАБОРОМ:
- Заспокоїтися
- Посидіти (не менше 5 хвилин)
- Проінформувати сестру медичну про наявність в пацієнта cyдoм, збудження, гемофілії (пopyшeння згортання, якщо відомо)
ПІСЛЯ ЗАБОРУ КРОВІ:
Тримати руку в зігнутому положенні не менше 15 хвилин!
ПАМ'ЯТАЙТЕ! Не дотримання цих простих правил суттєво вплине на якість результату аналізу та спричине небажані наслідки, такі, як синці та гематоми у місці проведення маніпуляцій.
ВАЖЛИВО! За дотримання правил підготовки до процедури забору крові відповідальність покладена на пацієнта!
Підвищення % протромбіну за Квіком (укорочення протромбінового часу, зниження МНО):
- застосування харчових добавок, що містять вітамін К;
- збільшене споживання продуктів із високим вмістом вітаміну К (печінка, броколі, нут, зелений чай, капуста, соєві боби);
- застосування естроген-вмісних препаратів, включаючи протизаплідні засоби або гормональну замісну терапію.
Зниження % протромбіну за Квіком (подовження протромбінового часу, збільшення МНО):
- набутий дефіцит факторів згортання внаслідок патології печінки, ДВЗ, вовчакового антикоагулянту, присутності інгібіторів згортання;
- дефіцит вітаміну К у дієті (II, VII, X фактори утворюються у гепатоцитах у присутності вітаміну К);
- дефіцит вітаміну К у матері (геморагічний діатез у новонародженого);
- спадковий дефіцит I, II, V, VII та X факторів;
- лікарські засоби – антагоністи вітаміну К (антикоагулянти – фенілін та ін., кумарини та посилюють їх дію препарати: анаболічні стероїди, клофібрат, глюкагон, тироксин, індометацин, неоміцин, оксифенбутазон, саліцинати, саліцилати. Гепарин, упари, рівароксабан, апіксабан – інгібітори Х фактора);
- хибне спотворення результату внаслідок преаналітичних похибок (взяття крові вище мітки на контейнері з антикоагулянтом, взяття крові нижче мітки – неадекватне співвідношення обсягу плазми та антикоагулянту, проблемне взяття та активація згортання до змішування проби з антикоагулянтом та ін.).