Ректороманоскопія

Ректороманоскопія — це сучасний ендоскопічний метод обстеження прямої кишки та нижнього (дистального) відділу сигмоподібної кишки. Дослідження проводиться за допомогою спеціального приладу — ректороманоскопа, який дозволяє лікарю оглянути слизову оболонку кишечника на глибину до 25–30 см від анального отвору.

Ця процедура належить до інформативних і відносно простих методів діагностики захворювань нижніх відділів товстого кишечника.

Цілі та показання до проведення

Ректороманоскопія виконується з діагностичною та лікувальною метою. Вона призначається за наявності таких симптомів і станів:

• біль у ділянці прямої кишки;
• кров’янисті, слизові або гнійні виділення з анального отвору;
• хронічні закрепи або проноси;
• відчуття неповного випорожнення кишечника;
• підозра на новоутворення.

Метод застосовується для виявлення таких захворювань, як:

• геморой;
• анальні тріщини;
• поліпи;
• проктит та інші запальні процеси;
• доброякісні та злоякісні пухлини.

Крім того, дослідження використовується для контролю динаміки лікування та виконання деяких лікувальних процедур — наприклад, видалення невеликих поліпів або взяття біопсії (забору ділянки тканини для подальшого лабораторного аналізу).

Як проводиться процедура

Дослідження виконується в амбулаторних умовах і, як правило, не потребує госпіталізації. Пацієнт розташовується:

• у колінно-ліктьовому положенні,
  або
• лежачи на лівому боці з ногами, зігнутими в колінах.

Ректороманоскоп являє собою жорстку металеву або пластикову трубку, оснащену освітлювальною системою та оптичним пристроєм. Прилад обережно вводиться через анальний отвір і поступово просувається по кишечнику. Для кращої візуалізації може подаватися невелика кількість повітря, щоб розправити складки слизової оболонки.

Тривалість процедури зазвичай становить 5–10 хвилин.

Відчуття та безпека

Під час дослідження пацієнт може відчувати тиск, розпирання або помірний дискомфорт. Зазвичай процедура переноситься добре й не потребує знеболення, хоча при підвищеній чутливості можливе застосування місцевих анестетиків.

Ректороманоскопія вважається безпечним методом діагностики. Ускладнення виникають вкрай рідко й зазвичай пов’язані з вираженими патологічними змінами стінки кишечника.

Значення методу

Ректороманоскопія дозволяє:

• своєчасно виявляти запальні та пухлинні захворювання;
• діагностувати передракові зміни;
• проводити мінімальні лікувальні втручання без операції;
• контролювати ефективність терапії.

Завдяки своїй доступності, інформативності та відносній простоті виконання ректороманоскопія залишається важливим методом обстеження пацієнтів із захворюваннями нижніх відділів кишечника та сприяє ранньому виявленню серйозних патологій.