АТ-рТТГ (Антитіла до рецептора ТТГ)

Показання до призначення аналізу:

• тиреотоксикоз під час вагітності;
• диференційна діагностика дифузного токсичного зоба та різних варіантів деструктивного тиреотоксикозу;
• субклінічний тиреотоксикоз у поєднанні з дифузним зобом;
• ендокринна офтальмопатія на фоні еутиреозу;
• багатовузловий токсичний зоб із «гарячими» вузлами;
• диференційна діагностика неонатального гіпотиреозу, індукованого материнськими антитілами при еутопічній локалізації щитовидної залози;
• диференційна діагностика неонатального тиреотоксикозу (тиреотоксикоз за рахунок трансплацентарної передачі АТ-рТТГ із можливим ураженням щитовидної залози плода).

Рецептори тиреотропного гормону – мембранні структури тиреоцитів. Вони специфічно пов'язують ТТГ гіпофіза та забезпечують реалізацію його біологічної дії. Підвищення рівня антитіл до рецептора ТТГ (АТрТТГ) спостерігається при хворобі Грейвса (дифузний токсичний зоб). АТрТТГ можуть симулювати ефекти ТТГ на щитовидну залозу, активуючи механізми, що ведуть до збільшення вироблення та вивільнення гормонів щитовидної залози – Т4 та Т3.

Антитіла до цих рецепторів є гетерогенними за своїм характером, таким чином вони можуть проявляти як стимулюючу, так і гальмуючу дію, але в цілому переважає стимулюючу дію. АТрТТГ виявляється у 80% пацієнтів із нелікованою хворобою Грейвса. Рідше їх можна виявити і у людей з тиреоїдитом Хашимото, і у пацієнтів з первинною мікседемою.

Дослідження АТрТТГ необхідно проводити перед початком лікування ДТЗ, перед переходом на підтримуючу терапію або скасуванням терапії. Збереження або зростання рівня АТрТТГ — ризик рецидиву тиреотоксикозу, додатковий фактор у виборі хірургічного методу лікування.

Високий титр антитіл до рецептора ТТГ (> 10-15 МО/л) корелює з тяжкістю та несприятливим перебігом хвороби, > 46 МО/л визначає хворих, які не мають шансів на тривалу ремісію. Падіння титру АТрТТГ менш ніж на 50% за 6 місяців лікування антитиреоїдними препаратами свідчить про низьку ймовірність отримання тривалої ремісії. Оскільки АТрТТГ належить до класу IgG, то можлива трансплацентарна передача матері до плоду. Якщо пацієнтки із хворобою Грейвса мають підвищений рівень антитіл до рецептора ТТГ у 3 триместрі вагітності, то плід наражається на ризик розвитку неонатального гіпертиреозу.